Запис електрогітари в домашній студії. Дана стаття присвячена аналізу способів запису гітари в домашній студії, не використовуючи при цьому гітарний підсилювач.

Практично всі гітаристи в один голос стверджують, що якнайкращого звуку гітари при записі можна добитися тільки за наявності професійної гітари, включеної у високоякісний ламповий підсилювач (ми не чіпаємо питань техніки гри на інструменті, музичного смаку...)

Отриманий звук необхідно перенести на плівку (або цифровий носій) і, звісно, для цього необхідний студійний мікрофон (або навіть два), "глухе" приміщення, хороший компресор, пульт, гейт, пара процесорів ефектів на зведення і так далі. З цим важко не погодитися, і професійні дорогі студії створюють всі умови для якісного запису гітари. Але в даний час музиканти купують цифрові портастудії або комп'ютери, обладнані якісною звуковою картою, що дозволяє виконувати запис практично професійної якості. Основною проблемою в домашньому звукозаписі є те, що практично неможливо використовувати гітарний підсилювач. Багато гітаристів на практиці переконалися в тому, що ламповий гітарний підсилювач дає якнайкращий звук на пристойній потужності, приблизно 70-80% від максимальної. Зрозуміло, що на такій гучності використовувати підсилювач можна тільки в спеціальному студійному приміщенні. І справа не лише у вічних скаргах сусідів. Це просто дуже дорого. Адже, як було відмічено, окрім самого підсилювача (який має бути високого рівня) потрібний якісний мікрофон, а до нього преамп або компресор (бажано ламповий). Внаслідок цього гітаристи, охочі виконувати якісний звукозапис в домашніх умовах, мимоволі прагнуть знайти таке гітарне устаткування, яке дозволило б обійтися без підсилювача і мікрофону. В даний час в цілому існують два способи формувати звук електрогітари, включаючись безпосередньо в пульт, без гітарного підсилювача - за допомогою аналогових лампових преампів і за допомогою цифрових гітарних процесорів. Варто відмітити, що в даний час виробники гітарного устаткування створюють аналогово-цифрові процесори, що складаються з двох блоків в одному корпусі: аналоговий (ламповий або транзисторний) для формування звуку гітари і цифровий - для обробки звуку ефектами. При записі гітари цифрові ефекти не використовуються (це робиться при зведенні), тому які б вони не були чудові, якість звуку гітари залежатиме від аналогового блоку (преампа). Застосовуючи такий комбінований гітарний процесор при записі, гітарист фактично використовує тільки аналоговий преамп.

Цифрові процесори.

Поява перших гітарних цифрових процесорів, починаючи з середини 80-х років, була зустрінута всіма гітаристами з великим інтересом. Музикантів притягувала велика зручність експлуатації даних приладів, їх здатність в одну мить (одним натисненням на педаль контроллера) міняти звук гітари. Окрім цього, відкрилося неоране поле для пошуку нових звуків, ефектів... Важливо і те, що цифровий гітарний процесор не вимагав гітарного підсилювача, включався безпосередньо в пульт - з ним набагато спрощувався запис.

Цифровий процесор - це той же комп'ютер, що тільки виконує вузькоспеціальну роботу - "одну програму". Дані процесори переводять гітарний сигнал (електричний струм від звукознімачів) в двійковий код (у цифрову форму - тобто в кількісний "опис" сигналу гітари). Далі з отриманим кодом виконують дії спеціально написаної програми. Для того, щоб почути отриманий звук, необхідно з цифрового формату його перевести в звичайний електричний сигнал, який посилюється і йде на динамік.

Якщо слідувати формулі "нова технологія - новий звук - новий стиль", то поява цифрових гітарних процесорів повинна була привести до нових стилів "гітарної" музики, заснованих на новому, сучасному звучання гітар. Проте цього поки не трапилося. До цих пір переважна більшість професійних гітаристів всього світу дотримуються класичного формування звучання інструменту, грати в цифрі цікаво, але швидко набридає. Причин такого консерватизму тут декілька, і найосновніша полягає в недосконалості цифрового гітарного звуку, що існує на сьогоднішній день. Особливо це стосується цифрових дісторшнов, які не можуть зрівнятись з ламповими. Єдиним мабуть цифровим пристроєм, який в одиничних випадках застосовують в своїй творчості професійні гітаристи, можна назвати гітарний процесор Chameleon фірми Rocktron. На мій погляд, цей вже досить старий (по цифрових тимчасових мірках) прилад - краще досягнення цифрового звуку. Непогані новинки для гітаристів в даний час розробляє фірма KORG і ZOOM. На початку 90-х років фірма Roland розробила нову систему формування цифрового звуку гітари - COSM - цифрове моделювання. Ця система дозволяє імітувати типів підсилювачів, положення мікрофонів і багато що інше. Наприклад, гітарний процесор Roland Vg-8 зробив цілу революцію в питаннях формування звуку, використовуючи перспективну систему цифрового моделювання. Не дивлячись на зручність експлуатації, наявність фантастичних "фішок", ці процесори в професійний "гітарний народ" не пішли. Я серед своїх знайомих гітаристів не зміг знайти жодного музиканта, який би користувався гітарними процесорами Roland або BOSS. Навіть ті, які мали ці процесори, наприклад, Володимир Кузьмін, який любить "колекціонувати" цікаві новинки, давно від них відмовилися, повертаючись до натурального звуку гітари.

У цифрових процесорів є одна особливість - звук створює хороше враження в перші хвилини гри, але через якийсь час відбувається адаптація, звук здається якимсь однаковим, безликим. Займатися на такому звуці вистачає терпіння тільки на одну година, і, природно, слухати звучання "цифрової" гітари тривалий час досить утомливо.

Другою особливістю є те, що звук дорогої гітари, включеної в цифровий гітарний процесор, практично не відрізняється від дешевої, весь звук формує процесор. Правда цей недолік стає гідністю для тих, хто не має хорошої гітари. При записі демо або попередніх накиданнях застосовувати цифровий гітарний процесор досить зручно, оскільки не доводиться довго "рулювати" звук.

Третя особливість - гітара починає мало реагувати на нюанси техніки гри. Як не намагайся, від музиканта мало що залежить, відчувається якесь вихолощене, "синтезаторне" звучання гітари. В цьому випадку даний недолік теж стає гідністю для тих, хто невміє грати на гітарі. "Змусити гітару співати", використовуючи ламповий підсилювач, як ви розумієте, досить складно. Формуючи звук цифровим гітарним процесором, небезпека гри для початкуючих гітаристів полягає в тому, що вони не виробляють правильних прийомів гри. Музикант, його техніка гри, стає багато в чому залежний від пристрою, який створює звук.

Четверта особливість. У рекламних проспектах виробники гітарних процесорів "лякають" гітаристів кількістю звуків (до 128 заводських і призначених для користувача пресетів). Багато гітаристів раніше чудово клювали на цю вудку, думаючи, що цим дуже різноманітять аранжування. Не дивлячись на таку кількість пресетів в цифровому процесорі, всі звуки мають однакову природу. Як не крути ручками процесора - весь час чути заводську основоположну структуру звуку - один звук (або два - чистий і з дісторшном), з різними ефектами. На практиці гітаристи використовують 5-7 звуків (або взагалі тільки три) - все останнє виявляється зайвим. Якщо відкинути ефекти, які при записі гітари не використовуються (в основному їх додають вже при зведенні), то цифровий процесор стає зовсім жалюгідним - однаковий чистий звук (еквалайзер не міняє одноманітної структури) і один цифровий дісторшн (наявні різні типи дісторшнов в гітарному цифровому процесорі також кардинально не міняють природу звуку).

І останнє, на що слід звернути увагу. При грі в ансамблі (або записи гітари з ансамблем), особливо з "жвавими" барабанами і басом, "цифрова" гітара на їх фоні просто пропадає, причому як би не старався звукорежисер, додаючи її по рівню на пульті, результат виявляється досить дивний - в цифровому звуці гітари (на тлі багатого звучання жвавих інструментів) починають вилазити неприємні частоти, в результаті "цифрова" гітара в ансамблі звучить погано. До речі, в музичному магазині цей ефект не перевіриш, при першому знайомстві з яким-небудь процесором він може створювати дуже сильне враження. Розчарування приходить, як правило, через декілька днів - після першого запису або репетиції.

Цифрові процесори доцільно використовувати для запису домашніх демо або студійних "халтур". Для нетямущого замовника солодкуватий, вилизаний "цифровий" звук гітари може підійти навіть більше, ніж "брудний" ламповий. Взагалі, цифрові процесори ефективніші для концертів, де немає часу для відбудови апарату, вага і розміри устаткування теж грають роль. Тому для домашнього запису краще використовувати ламповий преамп. Але якщо ви хочете записати своє соло для нащадків, то звичайно треба подумати про професійну студію, де є можливість включити підсилювач, знайдеться пара хороших мікрофонів і ще півсотні всякого студійного добра...

Лампові преампи.

Аналоговий звук (ламповий) має величезні переваги - щонайменша зміна кута медіатора дає вже нову фарбу, весь звук у гітариста в руках. Тому, по законах психоакустики, коли кожна нота (наприклад в гітарному соло) відрізняється від іншої, в ламповому звуці не відбувається ефекту "набридання", який викликає цифровий процесор. Саме цей факт (мабуть навіть на підсвідомому рівні) грає роль при виборі приладів для формування гітарного звуку. Лампові (як і транзисторні) пристрої безперечно добре звучать через підсилювач (динамік). Але при включенні безпосередньо в пульт (те, що потрібний при домашньому записі гітари), багато преампи (особливо різні "примочки") дають високочастотний "пісок". Фірми, лампові, що проводять, гітарні преампи, борються з цією проблемою шляхом введення в схему спеціальних фільтрів, що вирізують деякі неприємні частоти. Таким чином, створюються умови для включення гітари через преамп в пульт і виконання запису на високій якості, небагато чим поступливим записи з мікрофону.

До недоліків лампових преампов багато гітаристів відносять малу кількість звуків (2 або 3), а також складність швидкого їх перемикання. Що стосується кількості звуків, то я свою позицію висловив - в цифровому процесорі і того немає. Гітаристові потрібно три хороші звуки - чистий, з легким драйвом і з глибоким дісторшном. Решту всієї різноманітності роблять руки, професійна гітара і ефекти. Що стосується швидкого перемикання, то при записі цей чинник ролі не грає (це необхідно на концертах), тим більше в даний час можна придбати ламповий преамп, керований MIDI-контроллером (хоча вони на порядок дорожче).

Який же ламповий преамп слід придбати? Звичайно, кожен гітарист має свої уявлення про необхідне особисто йому звуці. На мій погляд для домашнього запису слід звернути увагу на те, щоб преамп мав додатковий вихід на пульт. Саме через цей Mix Out слід сполучати преамп з пультом або комп'ютером. Якщо в преампі є тільки один вихід, то, як правило, даний преамп добре звучатиме тільки через підсилювач і динамік, тому для запису безпосередньо може не підійти.

Hughes & Kettner TUBEMAN Guitar Recording Station. В даній статті мені б хотілося познайомити гітаристів з ламповим преампом німецької фірми Hughes & Kettner - TUBEMAN Guitar Recording Station.

Даний преамп відповідає всім вимогам сучасного лампового звуку гітари. Вже по назві можна судити про те, що розробники поклопоталися про якісний запис гітари не використовуючи при цьому підсилювача, динаміка, мікрофону. TUBEMAN має два виходи - один для комутації з крайовим підсилювачем TO POWER AMP і другий для посила безпосередньо на пульт TO MIXER.

Преамп фірми Hughes & Kettner має три канали - чистий звук (окремий регулювальник для установки гучності чистого звуку, канал перевантаження (два регулювальники каналу - Gain і Volume) і канал "Lead", який має в доповненні регулювальника VOICING, призначеного для специфічного забарвлення звуку, що має (speaker simulation, що дає реалізм звучання підсилювальної системи на записі без підсилювача). Кожен канал вмикаєтьсявідповідною кнопкою зі світловою індикацією. TUBEMAN має трьохсмуговий еквалайзер, загальний для всіх каналів.

Даний гітарний передпідсилювач не має нічого зайвого, відносно компактний і зручний в експлуатації не лише при записі, але і в концертній діяльності (він зручніший ніж, наприклад, V-TWIN фірми Mesa/boogie, оскільки має окремі ручки гучності для кожного каналу. Окрім цього, він дешевший за свого американського конкурента.

Підводячи підсумок, можна зробити короткий вивід - для якнайкращого домашнього запису гітари слід набувати саме лампового попереднього підсилювача з фільтром для комутації безпосередньо в пульт. Цифрові пристрої в даний час не можуть дати такого звуку при записі гітари, хоча спочатку і створюють хороше враження. Мабуть, в майбутньому гітаристи не ставитимуть питання "Лампа або цифра?", швидше за все звук формуватиметься паралельно - "Лампа і цифра..." Саме у гармонійному з'єднанні різнорідної природи гітарного звуку в перспективі слід шукати нове звучання гітари... Але поки гітарні цифрові прилади не досягли тієї якості, щоб конкурувати з ламповими пристроями.